ЗВЕРНЕННЯ РИБАЛОК БУКОВИНИ
Рибалки Буковини надзвичайно стурбовані ситуацією, що склалась на водоймах нашого краю протягом останніх років.
Органи державної виконавчої влади щодо охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, замість того, щоб виконувати функції, передбачені нормативними документами щодо їх діяльності, самі стали джерелом та ініціаторами винищення  риби у водоймах краю, або ж стали пасивними спостерігачами, замість того щоб відстоювати інтереси мешканців краю, громадян та, зрештою, платників податків, на гроші яких вони мають змогу утримувати свої родини. 
З створенням Дністровського водосховища, постало питання про можливості його промислового освоєння. В 1991 році, незважаючи на рекомендації науковців про недоцільність рибогосподарської експлуатації водойми, через екологічну катастрофу, яку річка пережила в 1983 році та відсутність достатньої кількості промислового потенціалу, риболовний промисел все-таки розпочався. За період 1991-2005 років, промисловий запас Дністровського водосховища був настільки підірваний, що громадськість була змушена бити на сполох. З ініціативи рибалок було зібрано більше 3000 підписів за припинення промислового вилову риби на Дністрі. Чернівецька обласна рада, прислухавшись до побажань значної частини мешканців краю, прийняла рішення про тимчасове припинення промислового вилову риби та мораторій на рибогосподарську експлуатацію Дністра. Ініціативу підтримали обласні ради Тернополя, Хмельницького, Вінниці. Таким чином, в період 2005-2009 років промисловий лов не здійснювався. Однак, з ініціативи керівництва рибоохорони, в 2010 році було отримано ліміт вилову риби в Дністровському водосховищі в кількості 50 тон. Безжалісна експлуатація водойми, цинізм, знахабнілість  та безнаказаність працівників рибоохорони, призвели до конфлікту, в результаті якого працівники рибоохорони відкрили вогонь з вогнепальної зброї по рибалках, охороняючи браконьєрські сітки. Тому в січні 2010 року рибалками краю був організований мітинг протесту проти беззаконня чиновників від рибоохорони.  Основними вимогами рибалок було продовження мораторію на промисловий вилов риби в Дністрі та звільнення керівництва рибоохорони області з займаних посад. Жодна з вимог не виконана. Невдовзі керівник  Хмельницького територіального відділу  був звинувачений в отриманні та вимаганні хабарів. Стосовно керівника Чернівецького тервідділу проводились слідчі дії. Подальша доля цієї справи невідома.
Наступним керівником управління рибоохорони призначений мешканець м. Хмельницький, який ні фахово, ні з почуття патріотизму не міг відстоювати інтереси буковинських рибалок. В результаті він переведений заступником начальника управління рибоохорони в Хмельницькій області. Чернівецькі рибоохоронці залишились без майна, яке перекочувало в сусідню область, а промисел було припинено … лише для Чернівецької області. В той час коли риболовецькі бригади з Хмельницького та Вінниці планомірно спустошували наші водойми.
Вершиною цинізму стало призначення на посаду керівника обласного управління рибоохорони – Миколи Сивоуса, який був звільнений з аналогічної посади у Львівській області. Причини звільнення чи переведення невідомі, проте  згідно з Рішенням XLVII сесії  V демократичного скликання Львівської обласної ради за №1177 від 20 квітня 2010 року (копія додається) його роботу визнано незадовільною та рекомендовано голові Держкомрибгоспу О. Довбишу звільнити його з займаної посади. Рішення облради підтверджується зверненнями сільських, міських, районних рад Львівської області, виконкомами, адміністраціями, партійними організаціями (більше 30 звернень). Також за звільнення М. Сивоуса у Львівській області зібрано більше 20 тисяч підписів рибалок.
Цікавим є факт надання погодження облдержадміністрацією призначення і хмельницького і львівського керівників на керівні посади у Чернівецькій області. Невже керівництво області не було ознайомлене з окремими сторінками біографії пана Сивоуса? Якщо були, то виникає природне питання: чому було прийнято саме таке рішення? Якщо ж вони давали погодження не володіючи інформацією про особу чиновника, що призначається керувати цілою галуззю в області, то це вже питання фахової оцінки наших очільників.
В результаті ситуація на водоймах області, як і в державі в цілому стає катастрофічно загрозливою. Не дивлячись на здоровий глузд, найбільшою небезпекою для рибних запасів є структура, яка за своїми функціональними обов’язками призначена охороняти їх. Замість сприяння розвитку риболовного спорту, рибальства в цілому, зеленого туризму, цивілізованих методів експлуатації та використання тваринного світу, органи рибоохорони перетворились на закриту, відокремлену від суспільства та відірвану від сучасного світу організацію, спрямовану на отримання прибутків за рахунок надання незаконних послуг злочинним формуванням браконьєрів. Рибоохоронці, серед яких,  ми віримо,  залишились чесні, порядні люди, справжні патріоти свого краю, зобов’язані виконувати злочинні розпорядження керівництва, та йти проти своєї совісті, винищуючи ті багатства, які по праву належать всім буковинцям.
Рибалки та мешканці краю, яким не байдуже майбутнє наших дітей, звертаються до всіх політичних сил, які представлені сьогодні на Буковині, керівників державних установ, причетних до забезпечення екологічного благополуччя краю, очільників силових відомств та структур, які в силу покладених на них державою функцій щодо припинення незаконних форм діяльності суб’єктів господарювання, незалежно від форм власності, з вимогою негайного припинення свавілля, що здійснюється на водоймах області:
1. Припинити будь-який вилов риби в Дністровському водосховищі крім спортивного та аматорського лову риби, та забезпечити конституційні права громадян на відпочинок;
2. Заборонити рух плавзасобів на Дністровському водосховищі в нерестовий період;
3. Розглянути питання доцільності перебування на посаді М. Сивоуса, як особи, звільненої з аналогічної посади у Львівській області;
4. З’ясувати обставини призначення на посаду керівника обласного управління рибоохорони М. Сивоуса та осіб, що до цього причетні;
5. Створити органи громадського контролю за дотриманням порядку та законності на водоймах області (система громадських інспекторів рибоохорони, громадська Рада органів екобезпеки);
6.
В разі відсутності суттєвих заходів, щодо вирішення вказаних проблем, ініціативна група зі складу рибалок та небайдужих мешканців краю, залишають за собою право на використання інших заходів боротьби, з метою захисту своїх конституційних прав